Гарвардський Проект відзначення Тисячоліття Християнства Руси-України

Хрещення Київської Русі – історична подія, яка зумовила суспільно-політичні та духовно-релігійні зміни у Східній Європі та мала великий вплив на подальший історичний розвиток. Відзначенння тисячолітньої річниці Хрещення Русі, цієї знаменної події, окреслило суть наукового проекту Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету (УНІГУ), відомого як «Гарвардський Проект Тисячоліття Християнства на Русі-Україні». Його основним ініціатором був проф. Омелян Пріцак, тогочасний директор УНІГУ. Вчений вбачав у цьому відзначенні унікальну нагоду для українських інтелектуалів причинитися до збереження багатовікової духовної та матеріальної спадщини українців. Він зазначав: «Твори культури належать тим, що їх вміють цінувати, хто їх студіює, видає і робить живою частиною своєї структури мислення. Тільки в такий спосіб постає культурна тривалість і єднання людей різних епох».
Для організації відзначення Тисячоліття Християнства у 1983 році було створено науково-дорадчий комітет, який складався зі співробітників УНІГУ, представників українських церков, українських науковців та громадських діячів. Основними напрямками проекту були багатотомне видання корпусу української досекулярної літератури XI-XVIII ст. мовою оригіналу та в перекладі англійською мовою, а також організація та проведення міжнародної наукової конференції та видання збірника її доповідей.

Завдяки щедрим пожертвам представників української діаспори Фонд Катедр Українознавства профінансував видання серії під назвою «Гарвардська бібліотека давнього українського письменства» (HLEUL). Ця серія була створена з метою висвітлення тяглості між середньовічним та ранньомодерним періодами української літератури. Опубліковані твори відображають найважливіші історичні, релігійні, суспільно-політичні та літературні тенденції в українській культурі в період їх написання.

У рамках проекту було підготовлено три підсерії: корпус текстів, написаних різними мовами, корпус англомовних перекладів та переклади на сучасну українську мову. Серія текстів факсиміле вийшла в десятьох томах. На сьогодні видано сім томів англійських перекладів, інші знаходяться на завершальній стадії підготовки до друку.

Список друкованих факсиміле:

Том 1. (1989) Collected Works of Meletius Smotrytsky
Том 2. (1987) The Jevanhelije ucytelnoje of Meletius Smotrytsky
Том 3. (1995) Lev Krevza’s A Defense of Church Unity ; and Zaxarija Kopystens’kyj’s Palinodia., Parts 1 and 2

Том 4. (1988) Seventeenth-Century Writings on the Kyivan Caves Monastery
Том 5. (1989)The Diariusz Podrozny of Pylyp Orlyk: 1720–1726
Том 6. (1988) The Diariusz Podrozny of Pylyp Orlyk: 1727–1731
Том 8. (1990) The Old Rus’ Kyivan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and Cetvertyns’kyj (Pogodin) Codices
Том 9. (1991) Hryhorij Hrabjanka’s The Great War of Bohdan Xmel’nyc’kyi
Том 10. (2004) The Pověst’ Vremennykh Lět: An Interlinear Collation and Paradosis parts 1, 2, 3

Список друкованих перекладів англійською мовою:

Том 1. (1989) The Paterik of the Kyivan Caves Monastery
Том 2. (1992) The Hagiography of Kyivan Rus
Том 3. (1995) Lev Krevza’s A defense of church unity ; and Zaxarija Kopystens’kyj’s Palinodia., Parts 1 and 2
Том 4. (1990) The Life of Paisij Velyckovs’kyj
Том 5. (1991) Sermons and Rhetoric of Kievan Rus’
Том 6. (1994) The Edificatory Prose of Kievan Rusʹ
Том 7. (2005) Rus’ Restored: Selected Writings of Meletij Smotryc’kyj

Щодо перекладів творів сучасною українською мовою, то зі запрошенням до редакційної колегії професорів Олекси Мишанича з Києва та Ярослава Ісаєвича зі Львова вдалося підготувати двотомне видання текстів Григорія Сковороди, яке побачило світ у 1994 році, до 200-ліття смерті філософа та поета.

Наступною віхою відзначення стала організація міжнародного наукового конгресу, присвяченого Тисячоліттю Хрещення Русі-України у Равенні (Італія) за активної співучасті найстарішого у світі Болонського університету, відділу культури міста Равенни та Асоціації італійських славістів. Конгрес тривав з 18 по 24 квітня 1988 р. і в ньому взяли участь понад 150 учасників з усього світу, зокрема, науковці з України, США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, Греції, Нідерландів, Бельгії, Італії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Польщі, Туреччини, Норвегії, Чехословччини. Матеріали Конгресу українською, італійською, англійською, французькою та німецькою мовами було видано як спеціальний подвійний номер наукового журналу УНІГУ «Harvard Ukrainian Studies» (ГУС) у 1990 р.