Фонд Катедр Українознавства (ФКУ) – це громадська благодійна освітня організація, створена українською діаспорою у США в 1958 році, також відома як Фонд Української Кафедри і Фонд Гарвардських Українських Студій.
Найбільшим проєктом ФКУ було фінансування програми українських студій у Гарвардському університеті. З часом ФКУ підтримав багато інших програм в університетах, зокрема програму українських студій у Колумбійському університеті в Нью-Йорку, а також численні дослідницькі проєкти в Північній Америці, Європі та Україні.
Історія
Фонд Катедр Українознавства виник у 1957 році на щорічному з’їзді Союзу Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА), де Степан Хемич, студент з Нью-Йорка, разом із друзями порушив питання необхідності поширення знань про Україну в академічних колах США. В результаті обговорень, у 1958 році було офіційно зареєстровано Фонд під назвою “Фонд Катедри Українських Студій, Інк.”. Метою організації стало створення професорської кафедри українських студій в одному з провідних американських університетів.
Спочатку Степан Хемич і його колеги організували масову кампанію зі збору коштів серед української діаспори в США, переважно серед осіб, які прибули після Другої світової війни. Більшість внесків становила від 10 до 100 доларів, але до кінця першого десятиліття існування Фонду було зібрано понад чверть мільйона доларів.

Пан Фаріон — адвокат у відставці з понад 40-річним досвідом роботи цивільним адвокатом у судах загальної юрисдикції та судах у справах сиріт Пенсильванії, окружних судах США для Східного та Середнього округів Пенсильванії, а також кримінальним прокурором у Корпусі морської піхоти США. Він заснував, отримав статус некомерційної організації або представляв десятки українсько-американських організацій, таких як «Друзі Львівського університету», Могилянське академічне товариство, Ліга українок Америки, Український музей у Нью-Йорку та Фонд Лесніка, серед інших. Пан Фаріон є членом Ради директорів Фонду Катедр Українознавства з 2018 року. Він має ступінь бакалавра з міжнародних відносин Коледжу Святого Йосипа у Філадельфії та юридичний ступінь Чиказько-Кентського юридичного коледжу ІІТ. У вільний час пан Фаріон спеціалізується на українській військовій історії періоду 1918-1920 років. Він також публікує статті про поточну російсько-українську війну на сайті yurkomax.substack.com.

Д-р Вітвіцький — помічник прокурора США у відставці; він також працював постійним юрисконсультом у Посольстві США в Києві та спеціальним радником Генерального прокурора в Україні. Він писав та виступав з доповідями на теми з філософії, історії та права. Він має ступінь доктора філософії та юридичний ступінь Колумбійського університету. Він обіймав посаду президента USF з 2014 по 2025 рік.

Дора Хомяк є генеральним директором організації «Razom для України» (Razom). «Razom», що українською мовою означає «разом», — це некомерційна організація зі США, що спеціалізується на охороні здоров’я, адвокації, громадянському суспільстві та культурі. «Razom» просуває свою місію, створюючи простори, де люди зустрічаються, співпрацюють та діють, зберігаючи при цьому свою увагу до України. З моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році «Razom» зібрав та виділив понад 200 мільйонів доларів і розширився до понад 200 000 донорів та волонтерів. Дора була пристрасною прихильницею глобального внеску України з моменту своєї першої поїздки туди в 1989 році. Вона співпрацювала з численними міжнародними організаціями в Україні, включаючи Сороса, USAID та Internews. Вона була співзасновницею медіа-інкубатора, який запустив кілька великих неурядових новинних організацій у нещодавно незалежній Україні. Вона керувала грантом від USAID на суму 7 мільйонів доларів до 1994 року разом з Internews та була співзасновницею Internews-Україна. Вона сприяла розвитку бізнесу глобальних компаній завдяки стратегічному маркетингу та інноваціям. Дора отримала ступінь бакалавра в Принстонському університеті та ступінь магістра ділового адміністрування в Колумбійському університеті. Вона живе в Нью-Йорку з чоловіком та двома доньками.

Як адвокат-засновник юридичної групи Procyk, вона очолює практику, що зосереджена на плануванні спадщини, захисті активів та управлінні сімейним капіталом. Її робота поєднує стратегічне юридичне розуміння з орієнтованим на людину підходом, допомагаючи окремим особам, сім’ям та закритим компаніям приймати складні рішення з ясністю та турботою. Її попередня кар’єра включала роботу у великих міжнародних юридичних фірмах, консультування приватних інвестиційних груп та комерційних забудовників з важливих регуляторних та трансакційних питань.
Закінчила Чиказько-Кентський коледж права (J.D. з відзнакою), пані Процик також має ступінь бакалавра мистецтв Весліанського університету та сертифікат магістра з екологічної політики Чиказького університету Лойоли. Вона обіймала академічні посади в коледжі Мюленберга та Університеті Ліхай, а її широка громадська діяльність включає роботу президентом правління Charter School Circle of Seasons, радником міста Віфлеєм та спостерігачем за виборами в Україні. Наразі вона входить до складу правління хору Баха та Фонду Катедр Українознавства. Вона проживає у Віфлеємі, штат Пенсільванія, з чоловіком та двома доньками.

Широко шанована науковниця та педагогиня, чия робота поєднує музику, культурологію та права людини. Професорка музики та заступниця декана з бакалаврату в Університеті Піттсбурга, вона багато викладала світову музику, глобальний хіп-хоп та культури меншин у Східній Європі. Серед її публікацій: «Хіп-хоп України: музика, раса та африканська міграція» (2014), «Відгуки про бідність: ромська музика та допомога розвитку» (2023) та «Культура та звичаї України» (2009), серед інших.
Д-р Гельбіг здобула ступінь доктора філософії в Колумбійському університеті та отримала численні престижні гранти, зокрема підтримку від NEH, ACLS, IREX та програми Фулбрайта. Вона входила до складу рад Американської асоціації українських досліджень, Товариства етномузикології та Наукового товариства імені Шевченка. У 2025 році вона приєдналася до Консультативного комітету Програми українських досліджень імені Гаррімана в Колумбійському університеті та Ради директорів Фонду Катедр Українознавства.

Д-р Лайонел Б. Івашків — лікар-науковець, який спеціалізується на ревматології та
дослідженні аутоімунних та ревматичних захворювань. Д-р Івашків приєднався до
факультету Лікарні спеціальної хірургії та Медичного коледжу Вейля Корнелла у 1992
році, де він наразі є головним науковим співробітником, дослідницьким директором
Річарда Л. Меншеля, керівником кафедри досліджень артриту імені Девіда Х. Коха,
директором Дослідницького центру геноміки імені Девіда З. Розенсвайга та професором
медицини та імунології. Лабораторія д-ра Івашківа вивчає гени та молекулярні шляхи, які є
важливими при аутоімунних, запальних та опорно-рухових захворюваннях і можуть бути
терапевтично цілеспрямованими. Він є автором понад 200 публікацій та отримав численні
відзнаки, включаючи обрання до Американського товариства клінічних досліджень та
Асоціації американських лікарів.
Д-р Івашків отримав ступінь бакалавра в Колумбійському коледжі та медичний ступінь
в Гарвардській медичній школі. Він пройшов стажування з внутрішньої медицини в
медичному центрі лікарні Бельвю при Нью-Йоркському університеті та стипендію з
ревматології в медичній школі лікарні Бригама та Жінок при Гарвардській медичній школі.
Він був членом Ради опікунів лікарні спеціальної хірургії, пристрасно займається
розвитком українських наукових досліджень та приєднався до Ради директорів Фонду
українських студій.
Діяльність до 1991 року
У 1960-х роках Фонд зібрав достатньо коштів для пошуку університету, де можна було заснувати кафедру українських студій. Серед обговорюваних варіантів були Колумбійський університет та Університет Міннесоти.
У 1967 році Наукова Рада Фонду ухвалила пропозицію Пріцака і було розпочато масштабну кампанію зі збору коштів на три кафедри: з історії України, української літератури та українського мовознавства.
На той час вартість заснування однієї кафедри в Гарварді становила 600 тисяч доларів. Завдяки зусиллям Фонду та добровольців вдалося зібрати необхідну суму і в 1973 році було засновано три професорські кафедри.
Після цього зусилля зосередилися на зборі 2 мільйонів доларів для створення і підтримки Українського наукового інституту, відомого як Гарвардський Український Науковий Інститут (HURI), який офіційно відкрився згідно з рішенням факультету гуманістики Гарвардського університету в червні 1973 року.
Підтримайте Фонд Катедр Українознавства
ДонатВзаємодія з Гарвардським університетом
Фонд Катедр Українознавства та Гарвардський університет мали плідну співпрацю, що почалася з ініціативи професора Омеляна Пріцака та Степана Хемича. ФКУ не лише заснував три професорські кафедри, але й став основним фінансовим рушієм для створення Українського Наукового Інституту. Інститут, який спочатку мав скромну фінансову базу, отримав постійну підтримку від Фонду, що дозволило йому розвивати нові проєкти, публікації, стипендії для аспірантів та викладачів, а також поширювати українську книгозбірню в бібліотеках Гарварду.
Протягом 1980-х років ФКУ сприяв появі нових дослідницьких напрямків, таких як вивчення Голодомору, що призвело до видання знакових праць: “Жнива скорботи” Роберта Конквеста у 1986 році та “Червоний голод” Енн Еплбаум у 2017 році[. Ці дослідження мали велике значення як для наукових кіл, так і для загального знання англомовного суспільства про історію цієї трагедії.
Інші важливі проєкти включають відзначення тисячоліття хрещення Русі-України, виконане в 1987-1991 роках, організацію міжнародних конгресів україністів та підготовка путівників до важливих радянських архівних збірок.
Діяльність після 1991 року
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році, Фонд Катедр Українознавства розширив свою діяльність і почав підтримувати українознавчі програми не лише в Америці, але й у Канаді, Україні та інших європейських країнах. Серед найважливіших ініціатив було зміцнення програм українських студій в Університеті Торонто, Університеті Альберти та підтримка дослідницьких проєктів низки інститутів Національної Академії Наук України та Українського Католицького Університету у Львові.
Фонд Катедр Українознавства також забезпечив фінансування джерелознавчих досліджень та електронне копіювання надцінних архівів Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку. Завдяки зусиллям Фонду Катедр Українознавства сформовано покоління науковців, які працюють над українською тематикою в академічному середовищі та поширюють правду у світі про Україну, українську історію та культуру.