Про ФКУ

Фонд Катедр Українознавства (ФКУ) – це громадська благодійна освітня організація, створена українською діаспорою у США в 1958 році, також відома як Фонд Української Кафедри і Фонд Гарвардських Українських Студій.

Найбільшим проєктом ФКУ було фінансування програми українських студій у Гарвардському університеті. З часом ФКУ підтримав багато інших програм в університетах, зокрема програму українських студій у Колумбійському університеті в Нью-Йорку, а також численні дослідницькі проєкти в Північній Америці, Європі та Україні.

У 1960-х роках Фонд зібрав достатньо коштів для пошуку університету, де можна було заснувати кафедру українських студій. Серед обговорюваних варіантів були Колумбійський університет та Університет Міннесоти.

У 1967 році Наукова Рада Фонду ухвалила пропозицію Пріцака і було розпочато масштабну кампанію зі збору коштів на три кафедри: з історії України, української літератури та українського мовознавства.

На той час вартість заснування однієї кафедри в Гарварді становила 600 тисяч доларів. Завдяки зусиллям Фонду та добровольців вдалося зібрати необхідну суму і в 1973 році було засновано три професорські кафедри.

Після цього зусилля зосередилися на зборі 2 мільйонів доларів для створення і підтримки Українського наукового інституту, відомого як Гарвардський Український Науковий Інститут (HURI), який офіційно відкрився згідно з рішенням факультету гуманістики Гарвардського університету в червні 1973 року.

Фонд Катедр Українознавства та Гарвардський університет мали плідну співпрацю, що почалася з ініціативи професора Омеляна Пріцака та Степана Хемича. ФКУ не лише заснував три професорські кафедри, але й став основним фінансовим рушієм для створення Українського Наукового Інституту. Інститут, який спочатку мав скромну фінансову базу, отримав постійну підтримку від Фонду, що дозволило йому розвивати нові проєкти, публікації, стипендії для аспірантів та викладачів, а також поширювати українську книгозбірню в бібліотеках Гарварду.

Протягом 1980-х років ФКУ сприяв появі нових дослідницьких напрямків, таких як вивчення Голодомору, що призвело до видання знакових праць: “Жнива скорботи” Роберта Конквеста у 1986 році  та “Червоний голод” Енн Еплбаум у 2017 році[. Ці дослідження мали велике значення як для наукових кіл, так і для загального знання англомовного суспільства про історію цієї трагедії.

Інші важливі проєкти включають відзначення тисячоліття хрещення Русі-України, виконане в 1987-1991 роках, організацію міжнародних конгресів україністів та підготовка путівників до важливих радянських архівних збірок.

Після здобуття Україною незалежності у 1991 році, Фонд Катедр Українознавства розширив свою діяльність і почав підтримувати українознавчі програми не лише в Америці, але й у Канаді, Україні та інших європейських країнах. Серед найважливіших ініціатив було зміцнення програм українських студій в Університеті Торонто, Університеті Альберти та підтримка дослідницьких проєктів низки інститутів Національної Академії Наук України та Українського Католицького Університету у Львові.

Фонд Катедр Українознавства також забезпечив фінансування джерелознавчих досліджень та електронне копіювання надцінних архівів Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку. Завдяки зусиллям Фонду Катедр Українознавства сформовано покоління науковців, які працюють над українською тематикою в академічному середовищі та поширюють правду у світі про Україну, українську історію та культуру.