11 червня 2025 року — Фонд Катдр Українознавства (ФКУ) з гордістю оголошує про призначення двох видатних фахівців до своєї ради директорів: Калину Процик, адвоката-засновника Procyk Law Group, та доктора Адріану Гельбіґ, професора та заступника декана Піттсбурзького університету. Їхнє лідерство, досвід та давня відданість українським студіям та громадській діяльності зміцнюють місію ФКУ щодо підтримки наукових ініціатив, пов’язаних з Україною.

5 травня 2025 року – Нью-Йорк, штат Нью-Йорк — Фонд Катедр Українознавства має честь оголосити про запланований подарунок у розмірі двох мільйонів доларів від Святослава Боженка на підтримку програми українознавства в Колумбійському університеті. Пан Боженко помер у Сан-Франциско, штат Каліфорнія, 16 квітня 2025 року у віці 95 років. Ця щедра спадщина відображає любов пана Боженка до України та його щиру відданість освіті та українознавству.

«Від імені Програми українських студій в Інституті Гаррімана Колумбійського університету я хотів би сказати, що для нас велика честь мати таких видатних благодійників, як Святослав Боженко, який з передбачливістю та далекоглядністю сприяє просуванню програми», – сказав доктор Марк Андрейчик, координатор Програми Українських Студій та викладач української літератури в Колумбійському університеті.  Доктор Андрейчик також додав: “Життєва історія пана Боженка демонструє непохитну любов до України та відданість їй. Він постійно знаходив способи допомогти країні зберегти присутність за її межами. Пожертва пана Боженка на нашу програму забезпечить студентам і викладачам Колумбійського університету можливість продовжувати працювати над отриманням знань про Україну та підкреслювати її глобальне значення в минулому, теперішньому та майбутньому”.

Пан Боженко народився в 1929 році в Києві, зіткнувся з радянськими репресіями в ранньому віці (5 місяців), коли його родину було заслано до Туркменістану в часи сталінських переслідувань української інтелігенції. В 1934 році родині пана Боженка дозволили повернутися до Києва, але під час Другої світової війни вони знову змушені були втікати до Німеччини. Врешті родина Боженків оселилася в Каліфорнії після зупинок у Бразилії та Чикаго, де пан Боженко здобув ступінь у Чикаґському університеті. Одним із найцінніших здобутків пана Боженка був диплом магістра Каліфорнійського університету, підписаний тодішнім губернатором Рональдом Рейганом. Майже 25 років пан Боженко обіймав посаду викладача Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. Вільно володіючи п’ятьма мовами, пан Боженко довго підтримував іноземних студентів. Після виходу на пенсію Боженко зайнявся живописом, розвинувши стиль, який він назвав «Бабуся Мозес зустрічає Ван Гога».

Пожертва пана Боженка стала результатом зусиль Фонду Катедр Українознавства, спрямованих на сприяння запланованому внеску відповідно до цінностей донора. Він був давнім донором Фонду Катедр Українознавства та звернувся до організації, щоб допомогти з плануванням своєї спадщини.

Цей внесок ілюструє глибокий вплив, який можуть мати на розвиток українознавства заплановані пожертви. Включивши Колумбію до своїх планів щодо спадщини, пан Боженко приєднався до видатної групи благодійників, чия ініціатива та щедрість продовжують формувати майбутнє українознавчих програм у Сполучених Штатах.

Щоб отримати додаткову інформацію про заплановані можливості пожертв на підтримку українознавства, надішліть електронного листа на адресу info@ukrainianstudiesfund.org

24-го вересня 2024 р. Олена Зеленська відвідала Гарвардський університет на запрошення деканату Школи Політики й Міжнародних Відносин ім. Джона Кеннеді. Імпреза була оголошена як розмова з Оленою Зеленською на тему ролі українознавства в боротьбі за незалежність. У заході взяв участь директор Українського Наукового Інституту проф. Сергій Плохій, а також членкиня управи Фонду Катедр Українознавства Дора Хомяк. Окрім розмов зі студентами Гарварду, Перша Леді зустрілася з викладачами і представниками української громади, які зацікавлені у підтримці подальшого розвитку університетських програм з українознавства. Це черговий приклад провідної ролі, яку відіграє програма українознавства при Гарвардському університеті, задумана засновником Фонду Катедр Українознавства Степаном Хемичем ще у 1957 р. Завдяки щедрій підтримці української громади та відданій праці ентузіястів Фонду Катедр Українознавства, гарвардська програма стала дороговказом для подальшого розвитку українознавства в американській, канадській та британській сферах вищої освіти.

Не зважаючи на умови військового часу, в липні-серпні 2024 р. вдалось провести невеликі археологічні дослідження у м. Батурині Чернігівської обл., які були фінансовані фондом Батуринського проєкту КІУС у Торонто за підтримки ФКУ. Батуринський заповідник продовжує музейну, екскурсійну, просвітню, наукову і видавничу діяльність, досліди історії та культури столиці козацької держави продовжуються попри війну.  У розкопках Батурина брали участь тільки волонтери з Чернігова та працівники відділу археології місцевого Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Від 3-го до 14-го червня 2024 р. у Вроцлаві відбулася майстерня під назвою “2024 Translating Ukraine Summer Research Institute”. У заході взяло участь 30 осіб з країн Европи, а також з Канади та США – досвідчені професійні перекладачі, а також початківці, які перекладають тексти з української на англійську. Ідея для проведення такої майстерні постала з потреби більшої кількості перекладів україномовних матеріялів в англомовному світі. Заняттями вів д-р Марко Андрейчик, викладач української літератури у Колюмбійському університеті, разом з авторкою та поетесою Оксаною Луцишиною (лауреаткою державної Шевченківської премії, викладачкою в Університеті Тексасу в Остині) та американським перекладачем Домініком Гоффманом. В організації заходів брали участь представники видавничих програм при Українському Науковому Інституті Гарвардського Університету та Канадському Інституті Українських Студій Університету Альберти. Майстерню фінансово підтримала низка академічних установ та українських громадських організацій.

9-го квітня 2024 р. Нобелівська Лауреатка Олександра Матвійчук виступила на Форумі Світових Лідерів при Колюмбійському університеті. Доповідь відбулася в ошатній залі головної будівлі університету, де в 2004 р. Фонд Катедр Українознавства вперше організував благодійний бенкет на підтримку програми українознавства при Колюмбійському університеті. Під час виступу п. Матвійчук відповідала на запитання, поставлені професорами та студентами, передусім про злочини, скоєні російським військом в Україні, про її працю щодо збирання доказів і свідчень для майбутніх судових справ у міжнародних судах, про потребу протидіяти поширенню російської дезінформації та необхідність захисту людських прав у суспільстві.

У 2024 році відзначено 80-ту річницю трагічних подій у Сагрині на

Холмщині, коли 10-го березня 1944 року відділи польської Армії Крайової та польських Селянських Батальйонів напали на українські села Грубешівщини з ціллю остаточного знищення українського населення. У Сагрині за один день було вбито 612 українців, у тому числі 385 жінок та дітей. Події у Сагрині довший час замовчувалися в історії Другої Світової Війни, хоч це є найбільшим воєнним злочином, скоєним польськими збройними силами під час війни. Історичні події, які формують бачення минулого українського населення у Польщі, ставлять акцію “Вісла” з табором у Явожні на перше місце. На другому – злочини в Надсянні й

переселення до СРСР в 1944–46 роках. Натомість трагедія Холмщини, холмських сіл і холмський мартиролог довгі роки не вписувалися в історичну пам’ять громади. Науковий проєкт “Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 років”, розпочатий у 2020 році за сприяння жертводавців Фонду Катедр Українознавства, має заповнити саме таку білу пляму в історії України під час Другої Світової Війни. Д-р Ігор Галагіда, професор історичного факультету Ґданського університету, є керівником проєкту, а тижневик “Наше Слово”, який виходить у Варшаві, помістив інтерв’ю з ним та висвітлив актуальність цього дослідницького проєкту.

У центральній залі-ротонді однієї з будівель Капітолію протягом 7–9 листопада 2023 р. експонувалися світлини американського фотографа Патріка Паттерсона, який рік провів в Україні, знімаючи на фотоапарат наслідки російських злочинів.  Під час виставки у Капітолії Паттерсон показував сенаторам і конґресменам фото, зокрема, з деокупованої Харківщини, та розповідав про українців, життя яких зруйнувала війна.  Виставку спонсорувала сенаторка зі штату Нью-Гампшир, Джін Шагін, а Фонд Катедр Українознавства посприяв виготовленню експонатів виставки.